Інокулянти для сої

Інокулянт для сої

Соя потребує бактеріальних добрив, без яких не може відбуватися повноцінне засвоєння атмосферного азоту.

Інокулянти для сої, а саме, Нітрофікс (Нітрагін) соя від ТМ «БІОНА», допомагають азоту зафіксуватися бульбами, які утворюються на коренях бобових рослин внаслідок зараження кореневих волосків ризобії. Це особливий вид бактерій, які виділяючи ферменти, проникають крізь епідерміс. Утворюються бульби, розвивається коренева система. Найважливіша функція бульбочкових бактерій — збирати і фіксувати азот.

Соя в стані на 70% забезпечити себе азотом за рахунок фіксуючих його бактерій. Важливо, що отриманий за рахунок бактерій азот потрапляє в рослину потроху і протягом всієї вегетації рівномірно розподіляється. Важливо це знати, так як у сої є період азотного голодування, який можна вважати критичним. Відбувається це коли починається фаза цвітіння і рослина може харчуватися молекулярним азотом виключно за рахунок бульбочкових бактерій.

Однак не всі бульбочкові бактерії можуть фіксувати азот. Тобто бульбочкові бактерії бувають:

— Активні;

— Малоактивні;

— Неактивні.

Визначити активність (і як наслідок ефективність) бульбочкових бактерій можна дуже просто. Достатньо лише розрізати бульбочку. Якщо рідина всередині неї буде червоного кольору, то бактерія активна.

Впливати на активність бактерій може як температура, так і вологість. Для сприятливого розвитку бульбочкових бактерій оптимальна вологість грунту повинна бути приблизно 70%, а мінімально допустима — 17%. При більш низькій вологості бульбочкові бактерії не розмножуються, як і при занадто високою.

Температура при якій бактерії починають фіксувати азот повинна бути на рівні + 10˚С і вище. При 20-25˚С проявляється максимальна активність, але якщо підвищити градус до + 30 — він негативно позначиться на процесі азотфіксації.

Для максимального підвищення ефективності впливу азотфіксуючих бактерій рекомендовано застосовувати препарати на основі активних штамів — інокулянти.

Інокулянти для сої бувають переважно в двох формах: тверді (сухі) і рідкі. Але недавно з’явилися ще і желеподібні препарати.

Основу сухих інокулянтів становить торф, який забезпечує життєздатність і стабільність резобіальних клітин.

Рідкі інокулянти найбільш адаптовані для централізованої обробки. Вони забезпечують більш рівномірний розподіл бактеріального препарату на зерно.

Але якої б форми не був препарат найбільш важливим є те, що він володіє відмінною рисою — штамом. Він неодмінно повинен мати високу стабільність і активність.

Чимало важливий і титр — кількість життєздатних бактерій на одиницю препарату.

Хотілося б відзначити, що без інокулювання насіння симбіотичний процес засвоєння атмосферного азоту майже не може здійснюватися. Особливо, якщо виведення культури планується робити на нових землях, тобто там, де ще не утворилися спонтанні форми мікроорганізмів.

Саме мікродобрива підвищують стійкість рослин в впливу несприятливих факторів. Таких як:

  • зниження і підвищення температурного режиму;
  • засуха;
  • вологість та інше.

Також вони активізують діяльність сімбіотрофного апарату сої, покращують синтез хлорофілу і стимулюють процес фотосинтезу.